9 квітня учні 8а, 8б, 9а класів долучилися до цікавої дискусії сприводу розуміння віктивної поведінки. Проблема поняття віктивної поведінки є багатогранною і викликає чимало дискусій у психології, соціології та кримінології. Основна складність полягає у визначенні того, наскільки поведінка жертви сприяє або провокує злочин чи насильство щодо неї, а також уникненні перекладання відповідальності за дії агресора на потерпілого. Не існує єдиного, чітко визначеного переліку поведінкових рис або дій, які однозначно класифікуються як “віктимна поведінка”. Те, що в одному контексті може вважатися необережністю або довірливістю, в іншому може бути інтерпретовано як провокація. Суб’єктивність сприйняття відіграє значну роль. Те, як поведінку жертви інтерпретують оточуючі, правоохоронні органи та сам агресор, може суттєво відрізнятися. Найбільша небезпека концепції віктивної поведінки полягає в тому, що вона може призвести до звинувачення жертви у скоєному щодо неї злочині. В цьому питанні і намагалися розібратися учні 8-9-х класів разом з вчителькою Оленою Борисовською.