Сьогодні говорили про любов, любов до дітей, до рідних, до України, до наших мужніх хлопців і дівчат. Намагалися підібрати ключики до маленьких сердець. Адже це таке відчуття, коли ми його даруємо, а наповнюємося ще більшим теплом, яке огортає нашу душу.

Учні 5Б класу мали змогу разом із класним керівником Кравцовою Я.В. провести цікаву гру “Закохані історії”, розкрити красу української мови через пестливі слова, якими називають українці своїх половинок. Наші діти ще такі маленьки, але вже вміють дарувати так багато любові!

Любов не можна просто відпускати,

Тримайте так, мов яблуневий цвіт,

Вдихайте аромат, густий, багатий,

І він цвістиме сотні тисяч літ.

Дозрілий плід не кидайте на потім,

У ньому ваша сила і краса,

Це яблунька, що рік до року родить,

А значить — молодість душі жива.

І навіть в день, коли зійдуться хмари,

Не зачиняйте вікна, дощ мине,

І сонце, доторкнувшись, мов стожари,

Зігріє почуття і збереже.

Авторка Інна Паламарчук.